18+ Продукція призначена для повнолітніх споживачів нікотину, може зашкодити вашому здоров’ю та викликати залежність.

Рідкісні рослини України, які опинилися на межі зникнення

На правах реклами

Рослини — це частина нашої історії,

джерело натхнення та важлива складова культурної спадщини. Ендемічні види, які ростуть лише на українській землі, стали мовчазними свідками тисячоліть, переживши кліматичні зміни та численні природні виклики. Проте багато з них зараз на межі зникнення.

У спецпроєкті ELLE.UA та o’go

ми дослідили унікальну рослинність нашої країни крізь призму минулого, теперішнього й майбутнього. Розкрили те, як рослини стали частиною нашої культурної спадщини та яким чином, спираючись на історію, ми й надалі зможемо формувати відповідальніше ставлення до довкілля. Нижче — приклади рослин, які опинилися під загрозою зникнення.

Усвідомлюючи важливість збереження рослинного коду України та формування екосвідомості,

простір o’go започаткував ініціативу з правильної утилізації електронних пристроїв для нагрівання та банок від нікотиновмісних подушечок VELO. Будь-який пристрій чи банку можна здати на утилізацію до фірмових просторів, які розташовані в понад 20 куточках України. Більше про ініціативу — на сайті.

Тисни тут та дізнавайся, де можна скористатися послугою утилізації

Шовкова косиця

Ніжна, але витривала рослина, що розростається на кам’янистих схилах Карпат, відома як символ чистоти й сили. Шовкова косиця завжди була оповита легендами, а її рідкісність додавала особливої цінності.

Нині рослина перебуває під охороною, оскільки її популяція поступово зменшується. У природі зустріти шовкову косицю можна переважно на території заповідників.

Тюльпан Шренка

Дикий тюльпан, що колись прикрашав південні регіони України, є предком багатьох сучасних сортів. Його червоно-жовті квіти стали символом весняного розквіту природи. Втім, сьогодні тюльпан Шренка під загрозою зникнення.

Ковила українська

Ковила — символ українського степу, його хвилястого простору. Ця витончена трава має здатність утримувати ґрунт, захищаючи його від ерозії, але її природне середовище стрімко скорочується. Нині ковила перебуває під захистом, нагадуючи нам про важливість збереження незайманих степових територій.

Ломонос звичайний

Ця унікальна рослина із білими та фіолетовими квітами — ендемік Криму. Ломонос росте лише на вапнякових схилах і додає особливого шарму кримським пейзажам. Проте сьогодні його існування під загрозою.

Ряст Маршалла

Ряст Маршалла — це маловідома, але унікальна рослина, що росте в степах та на луках Півдня України. Її дрібні жовті квіти створюють мальовничі плями серед трав. Завдяки зусиллям екологів ряст Маршалла зараз охороняється у кількох природних резерватах.

Сон лучний

Сон — рослина, що часто згадується в українському фольклорі. Її ніжні фіолетові квіти з'являються ранньою весною, символізуючи пробудження природи.

Утім, рослина поступово зникає через втрату природного середовища існування. Її охороняють у багатьох заповідниках, зокрема в Карпатах і на Поліссі.

Пізньоцвіт осінній

Пізньоцвіт осінній, колхікум, дикий шафран — це ніжна квітка, яка розпускається наприкінці сезону, коли більшість рослин уже відцвіли. Її можна побачити на луках і лісових галявинах у західних регіонах України. Через витончені рожеві та фіолетові квіти рослину вважають одним із найрідкісніших видів флори. Порушення екосистем скоротили популяції пізньоцвіту.

Спадок для майбутнього

Кожна рослина має своє місце у складній екосистемі, і її зникнення порушує рівновагу в природі, впливаючи на інших живих істот, зокрема й людину.

У сучасному світі збереження флори — питання екосвідомості. Висадка дерев, створення заповідників тощо — усе це є ключем до турботи про природу.

Маємо пам’ятати, що рідкісні рослини — це не лише національне багатство, а й частина глобального біорізноманіття, і наша відповідальність перед майбутнім — залишити цей спадок цілим. Захищаючи природу, ми зберігаємо наш зв’язок з минулим і дбаємо про озеленення Землі.

Продюсування: Анастасія Ткаченко

Текст: Анастасія Поляк

Дизайн: Катерина Серегова

Верстка: Ігор Індіченко

Програмування: Микита Звєрєв