намагаючись відобразити тісний зв’язок та гармонію між людиною і природою. Образи рослин вплелися в орнаменти вишивки, рядки народних пісень і поетичних творів, живопис і мозаїку. Вони часто несли глибокий зміст, що виходив за межі естетики: квітка могла уособлювати чистоту та ніжність, дерево — силу та витривалість, а трави — зв’язок із предками. Це відображення природного світу не лише прикрашало побут, але й служило способом підтримувати рослинні традиції та зберігати культурну пам’ять.
Тож не дивно, що рослинна символіка залишилася актуальною і в сучасній українській творчості. Митці продовжують звертатися до неї, використовуючи образи флори для осмислення нових реалій.
ми дослідили унікальну рослинність нашої країни крізь призму минулого, теперішнього й майбутнього. Розкрили те, як рослини стали частиною нашої культурної спадщини і яким чином, спираючись на історію, ми й надалі зможемо формувати відповідальніше ставлення до довкілля. Нижче — те, як митці й письменники відображали рослини у своїх творах.
простір o’go започаткував ініціативу з правильної утилізації електронних пристроїв для нагрівання та банок від нікотиновмісних подушечок VELO. Будь-який пристрій чи банку можна здати на утилізацію до фірмових просторів, які розташовані в понад 20 куточках України. Більше про ініціативу — на сайті.
Тисни тут та дізнавайся, де можна скористатися послугою утилізації
Оповіді про блакитний барвінок, золотисті кущі рути, могутні дуби й тендітні білі лілії ми чули ще від наших матерів і бабусь. З рослинами пов'язували безліч легенд, де кожен листок чи квітка уособлювали певну народну мудрість. Згодом віднайшли втілення цих образів і в прислів’ях та приказках, що їх часто чули в побуті: «Гарна дівчина, як у лузі калина», «Де волошки, там хліба трошки», «Якщо в домі є капуста, то людина не буде тлуста».
Однак найбільше оспівування любові до унікальної української природи можна знайти у творах письменників. Вірш «Садок вишневий коло хати» від генія вітчизняної літератури Тараса Шевченка для багатьох став тією поезією, яка відкрила завісу світу української літератури. Через образ вишневого саду автор відтворив домашній затишок і чуттєву простоту сільської буденності.
Символіка верби й калини зайняла центральне місце в українській традиції. Верба, до прикладу, уособлює силу, стійкість, витривалість, а також зв’язок з рідною землею і плодючість. Калина натомість символізує дівочу красу, сімейний добробут і рідну землю.
Інший же твір — «Ви знаєте, як липа шелестить?» від Павла Тичини — крізь весняний пейзаж віддзеркалив світлі романтичні почуття ліричного героя до його коханої.
(П. Тичина)
Українська вишивка — це не лише ремесло, яким полюбляли займатися наші матері та бабусі, а й давнє мистецтво, що несе в собі спадщину предків. Кожен орнамент, кожна квітка чи листок на тканині мають своє значення.
У вишивці рослини часто поставали символами: барвінок — безсмертя людської душі, виноград — сімейного щастя й достатку, а хміль — відваги й розуму.
Вишиванки носили з гордістю й шаною. Кожен регіон мав свої традиції орнаменту, де рослини набували особливого змісту. Наприклад, у Поліссі популярним було зображення листя дуба або тієї ж калини, а на Поділлі — сосен і чорнобривців.
В образотворчому мистецтві українці також зверталися до рослинних мотивів для створення глибоких і яскравих образів. Марія Примаченко, відома своєю особливою фольклорною манерою, часто запозичувала у природи яскраві флористичні візерунки. Так, на її картинах розцвітали синьоокі квіти, жоржини та маки. Роботи мисткині, насичені життєвою енергією, перетворили звичайні рослини на елементи фантастичного світу.
детально змальовувала букети з волошок і маків. Її картини сповнені глибокої любові до кожної пелюстки.
У сучасній українській культурі образи рослин оживають у моді, дизайні інтер'єру і навіть у технологіях. Дизайнери часто звертаються до традиційних мотивів, щоб по-новому переосмислити спадщину.
Етнодизайн у сучасному мистецтві, на кшталт фольклорних елементів у колекціях модних брендів, оживляє стародавні символи в повсякденному житті. Рослинні образи стають даниною шани природі й знову повертають нас до наших коренів.
Рослини в українській культурі завжди були більше, ніж просто декорація. Це символи, що говорять мовою минулого й сучасного, відображаючи цінності, любов до рідної землі й життєстійкість.
Продюсування: Анастасія Ткаченко
Текст: Анастасія Поляк
Дизайн: Катерина Серегова
Верстка: Ігор Індіченко
Програмування: Микита Звєрєв
